Дослідження візуалізації мозку виявило найсильніші на сьогодні докази того, що довгий COVID пов’язаний із пошкодженням нейронів, які вивільняють дофамін. Нове дослідження візуалізації мозку, проведене під керівництвом науковців Центру залежності та психічного здоров’я (CAMH), виявило, як описують дослідники, найсильніші на сьогодні докази того, що довгий COVID пов’язаний із пошкодженням нейронів мозку, які вивільняють дофамін. Опубліковані в eBioMedicine результати можуть допомогти пояснити стійкі проблеми, такі як пов’язана з утомою втрата мотивації, уповільненість рухів і труднощі з пам’яттю. Вони також можуть вказувати на нові стратегії лікування.
За оцінками, довгий COVID вражає близько п’яти відсотків населення світу, зокрема приблизно два мільйони людей у Канаді. Цей стан може включати широкий спектр симптомів, які тривають щонайменше три місяці після початкової інфекції COVID-19. Поширені симптоми, пов’язані з мозком, включають утому, «туман у голові», проблеми з пам’яттю та пригнічений настрій. Незважаючи на те, наскільки поширеним і виснажливим може бути довгий COVID, наразі не існує доказових методів лікування, частково тому що науковці досі не повністю розуміють, що відбувається в мозку.
Для нового дослідження науковці використали позитронно-емісійну томографію (ПЕТ) – метод візуалізації, який може вимірювати біологічну активність усередині мозку. Вони дослідили добре встановлений маркер, пов’язаний зі здоров’ям і цілісністю дофамінових нейронів, у людей із довгим COVID і порівняли результати з показниками здорових учасників.
Дослідники виявили суттєво нижчі рівні цього маркера в людей із довгим COVID у всіх основних ділянках стріатуму. Стріатум – це група ділянок мозку, яка допомагає регулювати мотивацію, рух і мислення. Нижчі рівні маркера свідчать про зменшену щільність дофамінових нервових закінчень.
Різні моделі втрати маркера також були пов’язані з різними симптомами. Нижчі рівні у вентральному стріатумі були пов’язані з більшою втратою мотивації. Зниження в дорсальному путамені асоціювалося з уповільненістю рухів, тоді як нижчі рівні в хвостатому путамені були пов’язані з труднощами з пам’яттю.
«Наші результати дають переконливі докази того, що довгий COVID включає втрату нейронів, які вивільняють дофамін, – каже доктор Джеффрі Меєр, старший науковий співробітник Центру візуалізації здоров’я мозку, наукова кафедра Канади та старший автор дослідження. – Відомо, що такого роду пошкодження спричиняє симптоми, подібні до браку мотивації та уповільнення рухів, і може сприяти труднощам з пам’яттю при інших неврологічних станах. Наші результати свідчать, що подібний процес відбувається і при довгому COVID».
Попередні дослідження вказували на запалення мозку
Нові висновки ґрунтуються на попередній роботі тієї самої дослідницької групи, яка показала, що люди з довгим COVID мають незвично високі рівні запалення в мозку. Це запалення, схоже, було особливо вираженим у ділянках, що містять велику кількість нейронів, які вивільняють дофамін.
«Ми знаємо, що запалення може пошкоджувати дофамінові нейрони. Хоча наше попереднє дослідження показало високі рівні запалення в цих ділянках, це дослідження надає прямі докази того, що маркер дофамінових нейронів знижений у тих самих ділянках – і що ця втрата корелює із симптомами пацієнтів», – пояснює доктор Меєр.
Узяті разом, ці два дослідження вказують на можливий зв’язок між стійким запаленням мозку та пошкодженням, що стосується дофамінової системи.
Новий напрям для лікування довгого COVID
Результати можуть змінити те, як дослідники підходять до біології та лікування довгого COVID. Значна частина попередніх досліджень була зосереджена на запаленні в мозку та змінах імунної активності. Для порівняння, дуже мало клінічних випробувань були безпосередньо зосереджені на нейронах, які вивільняють дофамін.
«Ці результати вказують на те, що довгий COVID принаймні частково є розладом дофамінової системи мозку, – додає доктор Меєр. – Це дає підстави припускати, що перепрофілювання ліків, які підсилюють функцію нейронів, що вивільняють дофамін, зокрема попередників дофаміну та інгібіторів метаболізму дофаміну, може бути перспективним підходом».
Для людей, які живуть із довгим COVID, ці висновки також можуть дати біологічне пояснення симптомів, які буває важко виміряти ззовні.
«Протягом п’яти років я шукала відповіді на те, що сталося зі мною після того, як я заразилася COVID у 2021 році, – каже Сьюзен Дювіль, радниця з досліджень на основі життєвого досвіду при докторі Меєрі. – Це була нищівна втрата життя, яке я мала, і людини, якою я була раніше.
Дослідження доктора Меєра дає надію. Воно також підтверджує те, що люди з довгим COVID завжди знали: довгий COVID є реальним, і його наслідки руйнівні».
Планується клінічне випробування, спрямоване на функцію дофаміну
Спираючись на ці результати, дослідники планують протягом наступних кількох місяців розпочати клінічне випробування, яке буде націлене на функцію дофаміну в людей із довгим COVID. Мета полягатиме в тому, щоб визначити, чи може зміна дофамінової активності покращити пам’ять, мотивацію та втому.
Залишити відповідь